DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.3(36).330-340

Формування механізму стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю

Е.В. Камишникова

Об авторах

Е.В. Камишникова, доцент, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємств, ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет", м. Маріуполь, Україна, E-mail: kamisheva86y@gmail.com, kamyshnykova_e_v@pstu.edu

Анотація

Представлено механізм стратегічного управління корпоративною соціальною відповідальністю, що ґрунтується на рефлексивному підході до управління відносинами зі стейкхолдерами та об’єднує етапи, інструменти та принципи соціально відповідального управління корпоративного суб’єкта та ураховує суб’єктивні ірраціональні чинники прийняття рішень стейкхолдерами. Охарактеризовано етапи процесу стратегічного управління відносинами зі стейкхолдерами у рамках запропонованого механізму. Виділено як окремий етап управління відносинами зі стейкхолдерами у системі корпоративної соціальної відповідальності пообудову програми рефлексивної взаємодії зі стейкхолдерами, що базується на застосуванні методів рефлексивного управління.

Ключові слова

корпоративна соціальна відповідальність, механізм, рефлексивний підхід, стейкхолдер, стратегія, етапи

Повний текст:

PDF

Посилання

1. Andriienko, I.A. (2010). Industrial production development: methods, models and tools. I.S. Hroznyj (Ed.). Donets'k: SPD Kupriianov V.S.

2. Antoshko, T.R. (2011). Osoblyvosti formuvannia mekhanizmu vprovadzhennia korporatyvnoi sotsial'noi vidpovidal'nosti u diial'nist' vitchyznianykh promyslovykh pidpryiemstv [Features of formation of the mechanism of introduction of corporate social responsibility in activity of domestic industrial enterprises]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti - The bulletin of transport and industry economics, 34, 260-266 [in Ukrainian].

3. Akhnovskaya, I.O., & Lepikhova, O.Yu. (2016). Mekhanizm vprovadzhennia korporatyvnoi sotsial'noi vidpovidal'nosti na pidpryiemstvakh Ukrainy [Mechanism of implementation of corporate social responsibility for Ukrainian enterprises]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia - Economics and organization of management, 1 (21), 36–44 [in Ukrainian].

4. Baiura, D. (2017). Rozvytok sotsial'no vidpovidal'noho korporatyvnoho upravlinnia v konteksti uzghodzhennia interesiv stejkkholderiv [Development of socially responsible corporate governance in the context of stakeholder reconciliation.]. Ekonomichnyj chasopys Skhidnoievropejs'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrainky - Economic Journal of Lesya Ukrainka Eastern European National University, 4, 39–44 [in Ukrainian].

5. Bocharova, N. (2017). Udoskonalennia mekhanizmu vprovadzhennia korporatyvnoi sotsial'noi vidpovidal'nosti na ATP [Improvement of the mechanism of implementation of corporate social responsibility at ATP]. Ekonomika transportnoho kompleksu - Economics of the transport complex, 29, 53–69 [in Ukrainian].

6. Voronov, O.I. (2016) Refleksiia iak instrument pryjniattia rishen' v sferi publichnoho upravlinnia [Reflection as a tool for decision-making in public administration]. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Seriia: Psykholohiia - Bulletin of the Odessa National University. Psychology, 21 (4), 30–38 [in Ukrainian].

7. Horokhova, T.V. (2012). Urakhuvannia rivnovahy interesiv vzaiemodii sub'iektiv hospodariuvannia u ramkakh korporatyvnoi sotsial'noi vidpovidal'nosti (KSV [Consideration of the balance of interests of interaction of economic entities within the framework of corporate social responsibility (CSR)]. Ekonomichnyj visnyk Natsional'noho hirnychoho universytetu - The Economic Messenger of the NMU, 3, 76–79 [in Ukrainian].

8. Hrishnova, O., & Brintseva, O. (2013). Vprovadzhennia ekolohichnoi vidpovidal'nosti v praktyku menedzhmentu vitchyznianykh pidpryiemstv [Implementation of environmental responsibility in the practice of management of domestic enterprises]. Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu imeny Tarasa Shevchenka. Seriia “Ekonomika” - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 10 (151), 2–18 [in Ukrainian].

9. Ivanova, T.V. (2018). Orhanizatsijno-ekonomichnyj mekhanizm vprovadzhennia sotsial'noi vidpovidal'nosti na pidpryiemstvi [Organizational and economic mechanism of implementation of social responsibility at the enterprise]. Ekonomichnyj visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu Ukrainy “Kyivs'kyj politekhnichnyj instytut” - Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”, 15, 223–229 [in Ukrainian].

10. Kamyshnykova, E.V. (2017). Model' stejkkholder-menedzhmentu v systemi upravlinnia korporatyvnoiu sotsial'noiu vidpovidal'nistiu [A stakeholder management model in a corporate social responsibility management]. Visnyk Pryazovs'koho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky – Reporter of the Priazovskyi State Technical University. Series: Economic Sciences, 34, 394–400 [in Ukrainian].

11. Liashenko, O. (2013). Ekonomichni interesy stejkkholderiv pidpryiemstva: dialektychna vzaiemodiia, systematyzatsiia, vybir sposobiv uzghodzhennia [Economic interests of enterprise stakeholders: dialectical interaction, systematization, choice of ways of coordination]. Visnyk TNEU – Herald of Ternopil National Economic University, 2, 54–61 [in Ukrainian].

12. Malyk, I.P. (2008). Razvytye sotsyal'noj otvetstvennosty byznesa v Ukrayne [Development of corporate social responsibility in Ukraine]. Ekonomichnyj prostir - Economic space,13, 112–123 [in Russian].

13. Mats’kiv, R. (2015). Osoblyvosti organizaciyi procesu upravlinnya socialnoyu vidpovidalnistyu pidpryyemstv naftogazovogo kompleksu [Features of the management of social responsibility of oil and gas enterprises]. Galyczkyj ekonomichnyj visnyk - Galician economic journal, 1, 71–82 [in Ukrainian].

14. Popadiuk, O.V., & Luchyk, O.I. (2019). Pryntsypy ta mekhanizm sotsial'noi vidpovidal'nosti v umovakh stratehichnoho upravlinnia pidpryiemstvom [Principles and mechanism of social responsibility in terms of strategic enterprise management]. Infrastruktura rynku - Market infrastructure, 36, 235–246 [in Ukrainian].

15. Heorhiadi, N.H., Shpak, N.O., &Vankovych, L.Y. (2017). Reflexive Management of the Diffusion of Enterprise Innovational Activity Results. Scientific Bulletin of Polissia, 2 (10), 8–15 [in English].

16. Jaitner, M.L., & Kantola, MAJ. H. (2016). Applying Principles of Reflexive Control in Information and Cyber Operations. Journal of Information Warfare, 15 (4), 27–38 [in English].

17. Lefebvre, V.A. (2010). Lectures on the Reflexive Games Theory. New York: Leaf & Oaks Publishers [in English].

18. Mavrina, M. (2017). The concept of reflexive management of consumer demand. Baltic Journal of Economic Studies, 3 (3), 38–46 [in English].

19. Novikov, D.A., & Chkhartishvili, A.G. (2014). Reflexion and Control: Mathematical Models. Leiden: CRC Press [in English].

20. Taran, T.A., & Shemaev, V.N. (n.d.). Boolean Reflexive Control Models and their Application to Describe the Information Struggle in Socio-Economic Systems. Automation and Remote Control, 65 (11), 1834–1846 [in English].

21. Thomas, T.L. (2004). Russia’s Reflexive Control Theory and the Military. Journal of Slavic Military Studies, 17, 237–256 [in English].

Пристатейна бібліографія ГОСТ

  1. Андрієнко І. А. Координація управлінських процесів на підприємстві на основі рефлексивно-ієрархічного підходу. Розвиток промислового виробництва: методи, моделі та інструменти: монографія / за заг. ред. І.С. Грозного. Донецьк: СПД Купріянов В. С., 2010. С. 323–325.
  2. Антошко Т. Р. Особливості формування механізму впровадження корпоративної соціальної відповідальності у діяльність вітчизняних промислових підприємств. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2011. № 34. С. 260-266.
  3. Ахновська І. О., Лепіхова О. Ю. Механізм впровадження корпоративної соціальної відповідальності на підприємствах України. Економiка i органiзацiя управлiння. 2016. № 1 (21). С. 36–44.
  4. Баюра Д. Розвиток соціально відповідального корпоративного управління в контексті узгодження інтересів стейкхолдерів. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. № 4. С. 39–44.
  5. Бочарова Н. Удосконалення механізму впровадження корпоративної соціальної відповідальності на АТП. Економіка транспортного комплексу. 2017. Вип. 29. С. 53–69.
  6. Воронов О. І. Рефлексія як інструмент прийняття рішень в сфері публічного управління. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. 2016. Т. 21, Вип. 4. С. 30–38.
  7. Горохова Т. В. Урахування рівноваги інтересів взаємодії суб’єктів господарювання у рамках корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Економічний вісник Національного гірничого університету. 2012. № 3. С. 76–79.
  8. Грішнова О., Брінцева О. Впровадження екологічної відповідальності в практику менеджменту вітчизняних підприємств. Вісник Київського національного університету імени Тараса Шевченка. Серія «Економіка». 2013. № 10 (151). C. 2–18.
  9. Іванова Т. В. Організаційно-економічний механізм впровадження соціальної відповідальності на підприємстві. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»: зб. наук. пр. 2018. № 15. С. 223–229.
  10. Камишникова Е. В. Модель стейкхолдер-менеджменту в системі управління корпоративною соціальною відповідальністю. Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. Маріуполь, 2017. Вип. 34. С. 394–400.
  11. Ляшенко О. Економічні інтереси стейкхолдерів підприємства: діалектична взаємодія, систематизація, вибір способів узгодження. Вісник ТНЕУ. 2013. №2. С. 54–61.
  12. Малик І. П. Развитие социальной ответственности бизнеса в Украине. Економічний простір. 2008. Вип. 13. С. 112–123.
  13. Мацьків Р. Особливості організації процесу управління соціальною відповідальністю підприємств нафтогазового комплексу. Галицький економічний вісник. 2015. Т. 48. № 1. С. 71–82.
  14. Попадюк О. В., Лучик О. І. Принципи та механізм соціальної відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 36. С. 235–246.
  15. Heorhiadi N. H., Shpak N. O., Vankovych L. Y. 2017. Reflexive Management of the Diffusion of Enterprise Innovational Activity Results. Scientific Bulletin of Polissia. Vol. 2, No. 10. P. 8-15.
  16. Jaitner M. L., Kantola MAJ. H. Applying Principles of Reflexive Control in Information and Cyber Operations. Journal of Information Warfare. 2016. Vol. 15, No. 4. P. 27-38.
  17. Lefebvre V. A. Lectures on the Reflexive Games Theory. New York: Leaf & Oaks Publishers, 2010. 220 р.
  18. Mavrina M. The concept of reflexive management of consumer demand. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. Vol. 3, No. 3. P. 38-46.
  19. Novikov D. A., Chkhartishvili A. G. Reflexion and Control: Mathematical Models. Leiden: CRC Press. 2014. 298 p.
  20. Taran T. A., Shemaev V. N. Boolean Reflexive Control Models and their Application to Describe the Information Struggle in Socio-Economic Systems. Automation and Remote Control. 2004. Vol. 65, No. 11. Р. 1834-1846.
  21. Thomas T. L. Russia’s Reflexive Control Theory and the Military. Journal of Slavic Military Studies. 2004. Vol. 17. Р. 237–256.

Copyright (c) 2019 Е.В. Камишникова