DOI: https://doi.org/10.32515/2663-1636.2019.2(35).144-151

Макрорівневе моделювання бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками

В.І. Надрага, А.Л. Баланда

Об авторах

В.І. Надрага, доцент, доктор економічних наук, професор кафедри управління персоналом та економіки праці, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ, Україна, E-mail: nadraga-vasil@ukr.net

А.Л. Баланда, профеcор, доктор економічних наук, професор спеціальної кафедри, Воєнно-дипломатична академія ім. Є.Березняка, м. Київ, Україна, E-mail: anatol_ssu@ukr.net

Анотація

Оскільки ймовірнісні процеси найбільш точно відображаються їх кількісними характеристиками чи законами розподілу, то актуальним є питання побудови математичних моделей, розв’язання задач оптимізації і розподілу соціальних бюджетних ресурсів за умов невизначеності. Необхідність розробки та використання макрорівневих моделей фінансування управління соціальними ризиками обумовлюється наявністю суттєвих родових відмінностей від інших видів ризиків. Проаналізовано найбільш актуальні фахові дослідження: Karl F. Bannör та Matthias Scherer, зосереджуються на питаннях невизначеності моделі та її параметрів, що зумовлює додаткові переваги при виборі стохастичних моделей; Т. Боярчук побудовано математичну модель кількісної оцінки соціального захисту населення України, яка враховує рівень та значимість встановлених показників соціального захисту; В. Проскура доводить, що управління ризиками – це моделювання можливості відхилення, тобто неспівпадіння запланованого і фактично одержуваного результату рішення; Я. Олійник стверджує, що багатовимірна модель інтеграційного розвитку, окрім стратегій розвитку окремих секторів та напрямків, передбачає формування елементів моделі, в яких зосереджені функціональні дії на досягнення проміжних результатів; О. Савастєєва, виходячи з особливостей бюджетного процесу на місцевому рівні та багатогранність ризиків, пов’язаних із бюджетним процесом на місцевому рівні, доводить необхідність дослідження та групування ризиків ефективності бюджетного процесу шляхом створення відповідної системи із визначенням основних груп та з’ясуванням сутності ризиків. Разом з тим, актуальними та невирішеними залишаються питання формалізації та побудови відповідної математичної моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками. Метою дослідження є побудова математичної моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками та вироблення відповідних прогнозів. У статті сформульовано та реалізовано концептуальну постановку завдання побудови математичної моделі, що полягала в отриманні функції інтерполяції, а також математичну постановку, що знайшла вираз в обчисленні локальних екстремумів кубічного полінома ваги соціальних видатків державного бюджету. В якості основоположного припущення макрорівневої моделі бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками прийнято підхід викладений в методології ESSPROS - головним компенсаторним механізмом соціальних ризиків повинна виступати система соціального захисту та соціального забезпечення. Побудова функції інтерполяції питомої ваги видатків державного бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення у загальних видатках проведена у середовищі обчислювальних алгоритмів Wolfram|Alpha. Побудована математична модель бюджетного забезпечення управління соціальними ризиками дала можливість отримати математичний апарат, за допомогою якого формалізовано ситуацію невизначеності, пов’язану з ймовірнісним характером прояву ризику та зроблено відповідні прогнозні оцінки.

Ключові слова

соціальні ризики, функція інтерполяції, ймовірність, соціальний захист, соціальне забезпечення, управлінська функція

Повний текст:

PDF

Посилання

1. Kluppelberg, C. (2016). Risk – a Multidisciplinary Introduction. [Karl F. Bannör and Matthias Scherer Model Risk and Uncertainty – Illustrated ith Examples from Mathematical Finance]: Springer International PU [in English].

2. Boiarchuk, T. (2006). Formuvannia systemy otsinky i rehuliuvannia sotsialnoho zakhystu naselennia [Formation of a system of assessment and regulation of social protection of the population]. Lviv. [in Ukrainian].

3. Proskura, V., Bilak R. (2017). Metodolohichni pidkhody do upravlinnia ryzykamy [Methodological approaches to risk management]. Ekonomika i suspilstvo. 9. 599–607 [in Ukrainian].

4. Oliinyk, Y., Bobrovytskyi A. (2017). Modeliuvannia rozvytku ekonomiky Ukrainy z urakhuvanniam intehratsii v rehionalni ta svitovi systemy vzaiemovidnosyn [Modeling of the development of Ukraine's economy, taking into account integration into regional and world systems of interrelations]. Chasopys sotsialno-ekonomichnoi heohrafii. 22. 32–38 [in Ukrainian].

5. Savastieieva, O. (2017). Ryzyky efektyvnosti biudzhetnoho protsesu na rivni terytorialnykh hromad [Risks to the effectiveness of the budget process at the level of territorial communities]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. 2. 92–95 [in Ukrainian].

6. Metodolohichni polozhennia shchodo skladannia dopomizhnykh (satelitnykh) rakhunkiv sotsialnoho zakhystu v Ukraini [Methodological provisions for the compilation of auxiliary (satellite) accounts of social protection in Ukraine]. (2010). ukrstat.org. Retrieved from http://ukrstat.org/uk/metod_polog/metod_doc/2010/56/metod.htm [in Ukrainian].

7. Antoniuk, P. (2008) Sotsialni ryzyky yak determinanta sotsialnoho zakhystu naselennia [Social risks as determinants of social protection of the population]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. 2( 2). 96–99 [in Ukrainian].

8. Wolfram Alpha. Calculus&Analysis. (2018). www.wolframalpha.com. Retrieved from http://www.wolframalpha.com/examples/mathematics/calculus-and-analysis/ [in English].

9. Trease, H., Fritts, M. and Crowley, W. (2014). Advances in the Free-Lagrange Method. Berlin: Springer Berlin [in English].

10. De Clerck, J. (2014). Topics in modal analysis I, vol. 7. Cham (Alemania): Springer [in English].

Пристатейна бібліографія ГОСТ

  1. Боярський Ю.І. Бухгалтерський облік і контроль незавершеного виробництва в системі управління підприємством : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Житомир, 2011. 20 с.
  2. Боярський Ю.І. Оцінка залишків незавершеного виробництва: проблеми визначення. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. 2011. Випуск 2(20). С. 70-76.
  3. Вигівська І.М. Проблемні питання бухгалтерського обліку і контролю незавершеного виробництва пивоварних підприємств. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Сер. : Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. 2015. Вип. 2. С. 38-49.
  4. Воінова Т.С. Ефективність використання обігових коштів у незавершеному виробництві машинобудівних підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.01 «Економіка підприємств та форми господарювання». Харків, 1995. 17 с.
  5. Гавриленко В.А., Черникова Є.Г. Удосконалення обліку незавершеного виробництва в умовах коксохімічних підприємств. Вісник соціально-економічних досліджень. 2011. № 41 (2). С. 30-37.
  6. Герасимова Л.Н. Управленческий учет: теория и практика: ученик. Ростов н/Д: Феникс, 2011. 508 с.
  7. Гордієнко Л.П. Застосування традиційних методів обліку та калькулюваня витрат незавершеного виробництва в Україні. Фінанси, облік і аудит. 2011. Вип. 17. С. 273-279.
  8. Гордієнко Л.П. Облік і контроль незавершеного виробництва пивоварних підприємств : дис. … канд. екон. наук : 08.00.09 / ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Житомир, 2016. 282 с.
  9. Друри К. Управленческий и производственный учет: учеб. / пер. с англ. М.: Юнити-Дана, 2010. 1424 с.
  10. Карпов Л.Д. Методика расчета нормативов незавершенного производства. М.: Госфиниздат, 1959. 128 с.
  11. Кондрич В.І. Система регулювання бухгалтерського обліку незавершеного виробництва. Європейські перспективи. 2014. № 5. С. 152-159.
  12. Крепиш П.В. Расчеты незавершенного производства в машиностроении. М.: Машгиз, 1948. 156 с.
  13. Крупина Е.В., Скрипкина О.В. Незавершенное производство — особый объект управленческого учета. Экономика и современный менеджмент: теория и практика: сб. ст. по матер. XVIII междунар. науч.-практ. конф. № 18. Новосибирск: СибАК, 2012. С. 45-48.
  14. Кричун П.М. Облік та аудит незавершеного виробництва будівельних підрядних підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Київ, 2012. 20 с.
  15. Кушніренко Д.І. Сутність незавершеного виробництва як облікової категорії. Облік і фінанси. № 3 (65). 2014. С. 52-58.
  16. Лень В.С. Управлінський облік : Навч. посібник. К.: Знання–Прес, 2006. 317 с.
  17. Лінник М.В. Вдосконалення методик обліку і оцінки незавершеного виробництва на підприємствах швейної промисловості. Наукові дослідження в сфері бухгалтерського обліку, контролю та аналізу: теоретико-практичне значення і напрями подальшого розвитку: тези та тексти виступів VI-ої Міжнародної наукової конференції. Ж.: ЖДТУ, 2007. С. 68-70.
  18. Матвеева Т.И. Учет незавершенного производства : монографія. М.: Финансы и статистика, 1983. 104 с.
  19. Миронова Ю.Ю. Облік незавершеного виробництва на підприємстві. Коммунальное хозяйство городов. Научный вестник. 2010. № 2. C. 228-234.
  20. Облікова політика: навч. посіб. / Г.М. Давидов та ін.; за заг. ред. Г.М. Давидова. 2-ге вид., перер. і доп. Кропивницький: ПП «Ексклюзив-Систем», 2017. 364 с.
  21. Озеран В., Паламар М. Оцінка та облік незавершеного виробництва. Формування ринкової економіки в Україні. 2005. №15. Ч. І. С. 426-430.
  22. Радиевский М.В. Планирование и учет незавершенного производства. Мн. : БНИИНТИиТЭИ, 1971. 39 с.
  23. Савичев П.И. Учет и инвентаризация незавершенного производства в промышленных предприятиях. М.: Госфиниздат, 1954. 80 с.
  24. Слюсарчук Л. Облік незавершеного виробництва. Бухгалтерський облік і аудит. 2002. № 10. С. 21-27.
  25. Смірнова І.В. Облік та розподіл витрат незавершеного виробництва : дис. … канд. екон. наук : 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». Кіровоград, КДТУ, 2001. 199 с.
  26. Сук П.Л. Облік незавершеного виробництва в рослинництві і витрат майбутніх періодів. URL: http://elibrary.nubip.edu.ua/14235/1/PLSukStat2.pdf (дата звернення: 10.05.2019).
  27. Сторожук Т. М., Кушніренко Д. І. Облікова політика підприємства щодо незавершеного виробництва. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2014. № 797. С. 300-305
  28. Супрунова І.В., Боярський Ю.І. Незавершене виробництво: оцінка та облікове відображення. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. Міжнародний збірник наукових праць. 2011. Випуск 2(20). С. 459-467.
  29. Тимощенко Ю.М. Оцінка вартості готової продукції та незавершеного виробництва на малих підприємствах обробної промисловості. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Суми, 2007. Вип. 22. С. 201–206.
  30. Томілова Н.О. Оцінка залишків незавершеного виробництва в кормовиробництві: проблеми визначення. Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси. 2013. Вип. 10(4). С. 288-293.
  31. Чайкин Ф.Ф. Учет незавершенного производства. М.: Госфиниздат, 1962. 40 с.

Copyright (c) 2019 В.І. Надрага, А.Л. Баланда